Як перестати скаржитися на все підряд
Барабанщик рок-гурту BRMC Лея Шапіро поставила собі на лютий мету: не скаржитися. Навіщо? Щоб зробити своє життя світлішим і яскравішим, прибравши з нього негативні висловлювання — скарги.
Вона не одна така: для цього є навіть спеціальний проект. «Немає ніякого секрету, — йдеться на сайті, — просто не скаржтеся».
Але чи так це просто? Що взагалі поганого в скаргах?
Прочитайте статтю журналістки Джесіки Хьюллінджер і ви все зрозумієте.
Скаржитися для нас — природно. The New York Times пише, що під час розмови ми скаржимося в середньому раз в хвилину. Цьому є причина: ніщо не пов'язує людей сильніше, ніж загальна неприязнь. Найпростіший спосіб почати дружні відносини — поговорити про «наболіле».
Ще скарги — це захисний механізм, що з'явився у нас в ході еволюції: чим частіше ми звертаємо увагу на те, що може нам нашкодити, тим більший шанс вціліти.
Але всьому є ціна. Коли ми скаржимося, наш мозок виділяє гормони стресу, які поступово руйнують нейронні зв'язки, потрібні для вирішення завдань, де потрібно проявити кмітливість. Те ж відбувається, коли ми слухаємо чужі скарги.
Але іноді нам життєво необхідно вилити душу: виговорився і полегшало. Правда, одне дослідження показало, що це може скоротити життя на два роки.
Хороша новина: можна поступово і практично безболісно позбутися від звички скаржитися.
1. Для початку визначимо, що таке скарга
Ви помітили, що на вулиці холодно, і сказали про це. Це скарга? Ні, це спостереження. Скарга — це, наприклад: «Знову на вулиці холодно, та що ж таке, ненавиджу це місто».
Іноді скарга супроводжується фізичними відчуттями: ми сутулимося, зменшуємося, у нас з'являється клубок у горлі або перехоплює подих.
2. Відзначаємо, наскільки часто ми скаржимося і на що
Зміни починаються з усвідомлення. Задайтесь метою помічати скарги, спеціально ловіть себе на «жалібних» думках. Можете надіти на руку браслет або покласти в кишеню мотузочку. Спіймали себе на скарзі — одягаєте браслет на іншу руку або зав'язуєте на мотузочці вузлик.
Через пару-трійку годин місце на мотузочці скінчиться, або ви знімете і надягнете браслет знову раз сто, не менше. За декілька годин ми зазвичай встигаємо поскаржитися сотні разів.
3. Віддаляємося від хронічних скаржників
Якщо вам доводиться когось вислухати, постарайтеся у відповідь сказати йому щось хороше замість: «Так, ти маєш рацію, все погано». Для цього потрібні мужність і впевненість у собі: не скаржачись у відповідь, ви показуєте, що не потребуєте чужого схвалення.
Якщо робити так раз за разом, хронічні скаржники рано чи пізно залишать вас у спокої: їм потрібна підтримка, скаржитися спільно приємно, а ви не даєте того, що потрібно.
4. Вчимося шукати рішення
Цей метод ще називають «ефективною скаргою». Коли ми скаржимося, ми сидимо склавши руки і думаємо про те, як все погано: погода жахлива, та й нудно, в кінці кінців.
То давайте виправимо це. Погоду, припустимо, ми змінити не в силах, але якщо гуляти некомфортно, можна із задоволенням провести вечір вдома або зустрітися з друзями в теплому кафе замість того, щоб нарікати на погоду. Заодно врятуєтеся від нудьги.
Це простий приклад, але зі складними речами метод теж працює. Беріть справу в свої руки.
5. Застосовуємо метод «позитивного але»
Якщо ви зловили себе на скарзі, додайте до неї «але» і що-небудь хороше. Наприклад: «Терпіти не можу свою роботу, але зате у мене є робота і машина, щоб на неї їздити». Або: «Чоловік знову шкарпетки розкидав, але зате він мене любить і завжди підтримає у важку хвилину».
6. Змінюємо думку «я повинен» на думку «мені потрібно»
Наприклад: «я повинен забрати дітей із дитсадка» змінюємо на «мені потрібно забрати моїх дітей з дитсадка» або навіть «я хочу забрати дітей з дитсадка». Замінили всього декілька слів, а необхідність, немов нав'язана кимось іншим, перетворюється на щось потрібне особисто вам — ви прямуєте за покликом серця.
Спочатку говорити «мені потрібно» або «я хочу» замість «я повинен» буде якось некомфортно, але з часом ви звикнете і станете скаржитися набагато менше.
Повернемося до Леї Шапіро. За її словами, не скаржитися весь лютий було важко, але воно того варте. «Я багато разів зривалася, — каже вона, — але цього місяця зі мною сталося набагато більше хорошого, ніж зазвичай. В цілому справи налагодилися».
Коли Лея відчувала, що її розпирає від бажання поскаржитися, то заспокоювалася за допомогою йоги. Ще вона вела щоденник. До кінця лютого вона помітила, що працюється їй легше і встигає вона більше. Тому вона вирішила спробувати не скаржитися до кінця року — раптом через деякий час ця потреба зникне назавжди.
За матеріалами: fastcompany
Переклад: AdMe.ru
